Ситуація у Бахмуті на Донеччині дуже складна. Українські захисники мужньо стримують наступ ворожих сил, однак росіяни не припиняють атак. Зокрема наразі російські війська не можуть досягнути мети у місті-фортеці Бахмуті, проте для сил оборони України все ж існують певні ризики.
Про це розповів військовий експерт Олег Жданов у стрімі на своєму ютуб-каналі.
“На мій погляд, найстрашніше – це те, що коридор, який росіяни формують за Бахмутом, тобто це напівкільце, яке вони беруть, – дуже широке”, – наголосив військовий експерт.
Жданов повідомив, що ширина “горла” на західній околиці Бахмута складає 5 кілометрів. Це коридор, який залишився під контролем ЗСУ і який українські захисники намагаються всіма силами втримати.
Я зустрічав думку деяких військових експертів та аналітиків про те, що ситуація під Бахмутом дуже нагадує Дебальцівську операцію. Ризики у плані утримання міста дуже великі,
– сказав військовий експерт.
Він додав, що тим паче є рубіж оборони у районі населеного пункту Часів Яр, звідки наша артилерія активно веде вогонь, підтримуючи оборонців Бахмута.
На Ставці Верховного головнокомандувача 6 березня ухвалили рішення продовжити оборону міста Бахмут. Жданов зауважив, що час покаже, як події розвиватимуться далі. На думку військового експерта, ситуація у місті дуже загрозлива.
Якщо подивитися на карту, стає зрозуміло, що напівкільце поступово стискається, й утримання міста – це питання часу. Ймовірніше за все, нам доведеться залишити Бахмут. Головне, щоб не було запізно, щоб ми потім не пробивалися з оточення з боями,
– наголосив Жданов.
Військовий експерт зауважив, що такий сценарій набагато гірший. Адже це нівелює всі зусилля з завдавання вогневого ураження російським окупаційним військам в цьому населеному пункті.
Водночас видання The Wall Street Journal повідомило, що метою ПВК “Вагнера” було не скільки захоплення самого Бахмута, скільки виснаження українських військ. Військовий експерт нагадав, що вагнерівці штурмували місто, починаючи з серпня 2022 року. Згодом їх почали замінювати російські кадрові військові частини.
Видання зазначає, що певною мірою цей план спрацював, оскільки за 8 місяців боїв за місто Україна втратила частину військ, потрібних для весняного наступу,
– процитував Жданов.
Він додав, що у цьому моменті хотілося б почути роз’яснення Генштабу щодо того, чи українські втрати під Бахмутом дійсно можуть вплинути на майбутні контрнаступальні дії. Адже, за словами Жданова, раніше в Україні підіймалося питання про створення резервів ЗСУ.
Зазначимо також, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Олександр Сирський таки висловилися за продовження оборони Бахмута.
“Оцінюючи перебіг оборонної операції, президент поставив запитання головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному та командувачу оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Олександру Сирському щодо подальших дій на Бахмутському напрямку. Вони висловилися за продовження оборонної операції та подальше посилення наших позицій у Бахмуті”, – йдеться у повідомленні на сайті президента.
Водночас радник голови ОП Михайло Подоляк закликав не “політизувати” ситуацію на фронті.
“Не потрібно політизувати окремі ділянки фронту. Розробкою стратегії ведення війни займається Генштаб”, – заявив він ВВС.
Затвердження стратегічних та оперативних-тактичних рішень відбувається на Ставці верховного головнокомандувача, зазначив він. Цей орган включає в себе головне військово-політичне лідерство країни.
“Ставка – живий орган. На кожній зустрічі відбувається дискусія, розглядаються та оцінюються різні пропозиції. Перш за все, дискусії відбуваються між військовими”.
За словами Подоляка, представники різних військових структур можуть мати різний погляд, стиль та підхід до розв’язання проблем.
Це перевага демократичної моделі, наголошує він, яка дозволяє українській владі вибирати та приймати найкращі рішення.
“Багато критичних питань ставить і сам президент. – визнає представник ОП. – Оскільки остаточне рішення, як верховний головнокомандувач, ухвалює глава держави, президент дуже відчуває особисту відповідальність”.
Що стосується оборони Бахмуту, то вона досягла своїх цілей “на 1000%”.