російське гарматне мʼясо не закінчується
Так, за два-три місяці в Росії можуть мобілізувати близько 150–200 тис. солдатів.
Про в одному з інтерв’ю розповів український воєнний експерт, полковник запасу Роман Світан.
Експерт наголосив, що показники мобілізаційної системи залежать від того, скільки ресурсів є в системі для підготовки особового складу хоча б до базового рівня.
“Потрібно проводити три-чотири місяці підготовки. Оптимальний варіант – до пів року. І забезпечувати озброєнням, тобто обмундируванням і озброєнням. Ось тут уже проблеми в росіян. Хай скільки вони роздадуть повісток, хай скільки вони зберуть росіян – готувати вони можуть десь у середньому приблизно 150–200 тис. людей за два-три місяці. Це готувати, обмундировувати, доводити бойове злагодження до рівня хоча б роти. Хай не батальйону, хоча можуть і до батальйону, але хоча б роти”, – пояснив він.
За даними Світана, у росіян уздовж всієї лінії українського фронту – поруч, на російській або тимчасово окупованій території України, “від Керчі до Валуйків”, – накопичено приблизно 400 тис. осіб.
“Плюс-мінус 5%. Але майже 400 тис. осіб. Ці (підрозділи – ред.) вже більш-менш укомплектовані й готові до виконання або наступальних у кількох точках, або оборонних на всій глибині фронту завдань”, – вважає експерт.
Світан також додав, що ще близько 100 тис. мобілізованих росіян через брак озброєння “бовтаються” по полігонах Росії та Білорусі.
“Білоруси ще якось останнє із себе знімають. Там батька (самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко -ред.) вже без трусів залишився: вуса й батька. Усе віддав росіянам: рідним, коханим. Усе віджав і все віддав. Ось вони ще якось там доукомплектовуються – і йдуть: через Валуйки, до речі, ці самі – і йдуть на луганський напрямок”, – розповів він.
Водночас через снарядний голод в армії РФ знижується інтенсивність обстрілів з боку окупантів. Зараз вони використовують на фронті в середньому близько 15 тис. снарядів на день, а раніше — до 70 тис. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов.
Експерт зазначає, що це пов’язано з порушенням логістики і погіршенням якості самих снарядів.
“ Якщо говорити про снарядний голод окупантів, то йдеться про порушення логістичних зв’язків. Тобто нанесення ударів, зокрема з використанням “Хаймарсів”, по тиловій інфраструктурі російських окупаційних військ, ускладнює підвезення боєприпасів безпосередньо до бойових позицій. Це основна причина так званого снарядного голоду”, — пояснив Снєгирьов.
І друге — це, справді, крім порушення логістики, обмежена кількість боєприпасів у росіян, каже експерт.
“І третя причина снарядного голоду — це умови зберігання снарядів. Є три категорії снарядів. Відповідно, перша, яка дає 100%-й результат, вона фактично вичерпана. Наразі окупанти використовують другу і третю категорії. А відповідно, це ще запаси з часів радянської армії”, — доповнив військовий експерт.
Також він зауважив, що можливості відновлення снарядного виробництва в Росії, порівняно зі Сполученими Штатами Америки та європейськими партнерами України, набагато гірші. Це не більше ніж 125 тис. снарядів на рік. Тоді як цей показник у США — 250 тис. снарядів на рік.
Снєгирьов нагадав також про рішення, ухвалене на 10-му “Рамштайні”, — це розконсервація виробництва снарядів на територіях країн колишнього Варшавського договору, зокрема в Румунії.
“Тобто йдеться про те, що ось те постачання близько 1 млн снарядів для потреб Збройних сил України (про яке заявляв міністр оборони Резніков, — ред.) — це буде реально в найближчі два місяці, якраз до моменту контрнаступу Збройних сил України. Одного мільйона снарядів, з урахуванням інтенсивності вогню, вистачить для придушення активного характеру оборони окупантів”, — сказав експерт.
