Імперіалістичні амбіції кремлівського диктатора Путіна навіть на 8 місяць повномасштабної війни в Україні нікуди не зникають. У випадку замороження конфлікту не варто розраховувати на мирне життя, тож Україна має уникнути цього на лінії бойових дій таким чином, щоб не дозволити створити умови для відновлення конфлікту на умовах Росії. Тож Україна має повернути певні райони, щоб забезпечити свою довгострокову безпеку та економічну життєздатність країни. 

Про це пишуть аналітики Інституту вивчення війни (ISW). 

На думку експертів, у Москві скористаються будь-яким призупиненням бойових дій, щоб закріпити свої досягнення та заморозити лінію фронту у найкращій позиції, яку Путін може отримати, щоб підготуватися до майбутньої нової агресії проти України. 

“Україна має опиратися спокусі заморозити лінії бойових дій таким чином, щоб не дозволити створити умови для відновлення конфлікту на умовах Росії”, – наголошують аналітики. 

Щодо територій. У першу чергу варто говорити про Херсонську область – якщо ЗСУ відновлять контроль над усім західним берегом річки Дніпро, то росіяни, швидше за все, вважатимуть наземні атаки на південний захід України надзвичайно важкими. Таким чином, обороноздатність Миколаєва, Одеси та всього українського узбережжя Чорного моря значною мірою залежить від звільнення західного Херсона. 

Річка Дніпро має бути не першою лінією оборони України, а останньою, наголошують західні експерти. Переправи через річку дуже складні, але їх можна полегшити, якщо війська можуть зробити підготовку прямо на річці, включаючи створення захищених артилерійських позицій, попереднє розміщення мостового обладнання, накопичення необхідних припасів і створення всієї інфраструктури, необхідної для переходу. 

Щодо ключових територій у східній частині Херсонської та західній Запорізької областей варто враховувати безпеку через Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) в Енергодарі. Станція забезпечувала значну частину електроенергії України до вторгнення 2022 року, і її втрата вимагатиме значних інвестицій для заміни генеруючих потужностей та, можливо, перепроектування елементів української електромережі. 

Тому звільнення Енергодару таким чином, щоб ЗАЕС почала працювати знову, має вирішальне значення для стримування витрат часу та грошей на відновлення економіки України. 

Водночас, відновлення життєздатної економіки України потребує повернення економічного району Донбасу під контроль Києва. Військовою умовою для цього є визволення Україною Маріуполя, а також автомобільних та залізничних мереж на північ через Волноваху у бік Донецька та на захід у бік Мелітополя та Запоріжжя. 

Для встановлення контролю над Маріуполем ЗСУ необхідно звільнити хоча б частину територій, захоплених ще у 2014 році. Лінія розмежування, яка виникла внаслідок цього вторгнення, проходила надто близько до Маріуполя, через що воно і потрапило в оточення. 

Аналогічні аргументи справедливі для історично-промислових міст – Донецька, Сєвєродонецька та Луганська. 

Також кілька стратегічно важливих територій є і на північному сході України є: міста Сватове, Старобільськ і Біловодськ, які розташовані на великих транспортних розв’язках, і контроль над якими частково визначає, які бази в самій Росії можуть використовувати для прямої підтримки майбутніх нападів на Україну. 

І на кінець – кримський півострів стратегічно важливий як для НАТО, так і для України. Російський контроль півострова дозволяє Путіну розміщувати протиповітряні та протикорабельні ракети на 325 кілометрів на захід, авіацію в Севастополі приблизно на 300 кілометрів на захід, ніж авіабази на території РФ. Ці відмінності мають велике значення для масштабу та розмаху повітряної та ракетної загрози, яку РФ може представляти для південно-східного флангу НАТО, а також для здатності Путіна підготувати та підтримати майбутні вторгнення в Україну.