Українські захисники поступово просуваються, звільняючи тимчасово окуповані території Херсонської області. Вони завдають окупантам шалених втрат. Починаючи від 29 серпня, українські сили наступають на трьох напрямках тимчасово окупованої росіянами Херсонської області.

За інформацією британської розвідки, одним з елементів звільнення півдня є наступ на захід від річки Дніпро з упором на трьох напрямки в Херсонської області.

Про це йдеться на офіційній сторінці Міністерства оборони Великобританії в Twitter.

Британська розвідка розповідає, що дії українських військових на Херсонщині стали певною тактичною несподіванкою для противника, а командуванню РФ незабаром доведеться робити вибір, куди кинути доступні їм резерви.

Оскільки бої тривають також на Донбасі та Харківському напрямку, зазначає розвідка, “ключовим рішенням для російського командування ближчими днями буде те, куди спрямувати ті оперативні резерви, які вони спроможні зібрати”.

“Операція має обмежені безпосередні цілі, але українські сили, ймовірно, домоглися певної тактичної раптовості, використовуючи погану логістику ворога, адміністрування та керівництво в російських збройних силах. Через те, що бойові дії також тривають на Донбасі і біля Харкова, командування РФ найближчими днями має вирішити, куди направити сили оперативного резерву, які вони можуть створити. На цьому етапі для керівництва російської армії це рішення є ключовим”, сказано у зведенні.

Як повідомляли в ОП, українські війська не припинили виконувати своїх завдань. Наразі вони реалізовують задум команди. Деталей Арестович не розкрив, оскільки Генштаб просив про тишу.

Основним змістом того, що відбувається на Півдні, є удари по логістичній інфраструктурі росіян. Зокрема, за результатами атаки по плацдарму окупантів 1 вересня росія зазнала значних втрат. Лише з одного місця на правому березі Дніпра вивезли 3 КАМАЗи “двохсотих” загарбників.

Михайло Подоляк пояснив, чому український наступ відрізняється від російського.

Російський наступ – це перти напролом з великими втратами у живій силі. Натомість Україна має зовсім іншу тактику. Внаслідок того, що ми б’ємо по складах, по паливних базах й по оперативно-тактичних командних пунктах, ЗСУ зменшують спроможності окупантів – вони залишаються без забезпечення снарядами, амуніцією, без медикаментів та харчових продуктів.

“У нас іде інтенсифікація саме обстрілів тилової інфраструктури, складів 1,2 і 3 порядку для того, щоб зменшити спроможності російської армії, бо вона щоденно витрачає 40 – 50, а то й 60 тисяч обстрілів по наших позиціях”,
– сказав Подоляк під час єдиного телемарафону.

Він наголосив, що наступ ЗСУ відбувається не лише на Херсонському напрямку. Також стабільно горять склади та позиції ворога на мелітопольському та харківському напрямках.

Чому прохання про тишу – це не забаганка, а необхідність
Як пояснив Подоляк, якщо зберігати тишу, то російське стратегічне командування просто не розуміє, куди саме потрібно відправляти резерви. У такому випадку росія в панічному настрої шукає, з якого ж боку буде прорив і куди відправляти підмогу.

Це ламає їм структуру захисту, структуру оборони. І тоді ми отримуємо можливості заходити з будь-якого напрямку у будь-який час,
– сказав радник глави ОП.

Якщо ж всі гудітимуть про те, у якому напрямку йде ЗСУ, росія концентруватиме там велику кількість артилерійської спроможності, що завдасть українській армії значної шкоди й завадить виконати ключове завдання – мінімізувати втрати.

Зараз головними задачами ЗСУ є зберегти життя людей,
зачистити тилову інфраструктуру російської армії,
поступово “видавлювати” окупантів з захоплених територій,
знищити велику кількість техніки й живої сили ворога. ЗСУ успішно справляються та з кожним днем все ближче стають до перемоги.