Окупанти нажахані вдалим наступом ЗСУ на Харківщині – тепер “друга армія світу” не знає, звідки чекати нових ударів та й взагалі загарбники наразі. І, звісно, що це лише нам на користь.

Про це в одному з інтерв’ю розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Підкреслюється, що наразі окупанти, їхні командири та розвідка ламають собі голови, звідки ж очікувати наступного удару українських військових.

“Це, звичайно, прекрасно. Хай ламають і хай не знають, в цьому і полягає ефект раптовості”, – примітив він.

Окрім того, експерт для 24 каналу наголосив, що успіхи наших військових, зокрема в районі Лимана та річки Оскіл, дають їм перспективи щодо можливостей подальшого просування не лише на Схід, а й Південний Схід і на Південь. Втім все-таки не потрібно підганяти події та очікувати таких стрімких темпів наступу, як це було на Харківщині.

Водночас Мусієнко зазначає, що найважливіше – те, що сьогодні росіяни починають губитися в оцінках і не знають, де ж може відбутися наступна атака, і де ж можуть просуватися українські сили.

“Нехай це поки залишиться інтригою, а незабаром ми це побачимо. Я думаю, що нас чекатимуть там приємні новини”, – підсумував він.

Також додається, що після вдалого наступу ЗСУ майже по всій лінії фронту загарбники посилили атаки на Бахмут, але при цьому можуть втратити й населені пункти на Луганщині, адже перекидають сили звідти.

Мусієнко розповів, що росіяни здатні проводити штурмові дії виключно на Донеччині – та й те за двома напрямками.

Одним із пріоритетних є Бахмут, а також Авдіївський. Втім час від часу є якісь дії і на Сіверському напрямку.

Тож боєздатних резервів, які можна було б кинути в бій, при цьому прикриваючи свої фланги, у росії немає. 

До всього, Мусієнко зауважив, що після саміту ШОС, на пресконференції в Самарканді путін сказав про те, що російський генеральний штаб визначає пріоритетні та другорядні напрямки, звідкись знімає, а кудись переправляє війська. Крім того, російський диктатор наголосив, що  захоплення та окупація Донецької області залишається для росії одним із пріоритетів.

Власне щодо цього військовий експерт вважає, що саме тому й активізувалися штурмові дії біля Бахмута. Маючи там ще бодай частково боєздатне угруповання військ, росія намагається досягти хоча б якихось цілей.

“Можливо, путіну на день народження, який на початку жовтня, зробити хоч якийсь подарунок у вигляді хоч якихось тактичних успіхів на тлі тих невдач і поразок, які вони мали під Харковом і зараз мають частково на Херсонщині”, – припустив Мусієнко.

Мусієнко також зауважив, що важливість здобуття будь-якого успіху для росіян потрібно розуміти глобально. Стратегічно повномасштабний наступ російських військ починався з кількох напрямків. Плани були масштабні – щоб впала столиця, щоб захопити якомога більше українських територій, посадити там свій проросійський маріонетковий режим і таке інше. Про це, звичайно, регулярно доповідали, мала бути якась велика “перемога”.

Але на ділі росіяни скотилися до того, що довелося влаштовувати ледь не величезне масштабне свято після захоплення 2 населених пунктів на Луганщині – Сєвєродонецька та Лисичанська, за які йшли тривалі бої та де росія зазнала великих втрат. А після цього ситуація не покращилася, навіть суттєво погіршилася.

“Кожне село, навіть те, яке вони руйнують, рівняють із землею своєю артилерією, вони будуть подавати як якесь досягнення, ніби це ледь не найпереламніша битва у цій війні”,– зазначив Олександр Мусієнко.

Насамкінець експерт підкреслив, що зараз у пориві своїх атак та наступальних дій ворог у будь-якому випадку припускатиметься помилок. Так, зі збільшенням атак під Бахмутом українським силам стало складніше їх відбивати, але водночас для нас відкриваються деякі перспективи за іншими напрямками, чим ЗСУ неодмінно скористаються – підсумував військовий експерт.