Президент Литви Гітанас Науседа попередив про ризики, які для безпеки Литви може становити перебування “вагнерівців” у Білорусі.

Про це він сказав, прибувши на саміт лідерів ЄС у Брюсселі в четвер, повідомляє “Європейська правда”.

“Ми надзвичайно стурбовані розвитком подій у Білорусі”, – заявив президент Литви, коментуючи домовленості між самопроголошеним президентом Білорусі Александром Лукашенком і ватажком ПВК “Вагнер” Євгенієм Пригожиним.

“Бойові групи цих серійних убивць, як я їх називаю, вони можуть з’явитися у Білорусі у будь-який момент. Ніхто не знає, коли вони можуть повернутися проти нас. Тож стійкість НАТО, безпека НАТО і особливо безпека східного флангу НАТО є найважливішим елементом”, – сказав литовський президент.

Він висловив сподівання, що саміт НАТО у Вільнюсі ухвалить рішення щодо зміцнення східного флангу.

Науседа також відзначив, що будь-які рухи у російській політичній системі матимуть потужні наслідки для європейської безпеки.

“Деякі колеги інколи кажуть, що сильний Путін менш небезпечний, ніж слабкий Путін. Я не згодний з цим. Ми повинні рухатися вперед і бути рішучими. Тому що зараз ключовий момент в історії. Якщо ми не будемо досить рішучими і об’єднаними зараз, завтра буде запізно”, – зауважив президент Литви.

Своєю чергою Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що підбивати підсумки наслідків заколоту ПВК “Вагнер” у Росії поки надто рано, але для союзників головне продовжувати підтримувати Україну.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це він сказав у коментарі ЗМІ перед зустріччю лідерів країн ЄС.

Столтенберг зазначив, що заколот вагнерівців засвідчив, що “у російській системи є тріщини”.

“Але важливо підкреслити, що це внутрішні справи самої Росії, і поки що рано підбивати якісь остаточні підсумки. Зокрема, ще не відомо, скільки “вагнерівців” опиняться у Білорусі чи десь інде”, – наголосив Єнс Столтенберг.

Він додав, що важливим і незмінним завданням залишається підтримка України, щоб вона вистояла як суверенна незалежна держава. 

“На саміті ми очікуємо нових оголошень щодо військової підтримки України. Ми також погодимо багаторічну програму, щоб допомагати Україні наближатися до стандартів НАТО і ставати повністю сумісною з НАТО”, – зазначив Столтенберг.  

Керуючий партнер “Національної антикризової групи”, економічний та політичний експерт Тарас Загородній вважає, що абсолютно правильно в уряді тієї ж Британії вже закликають розглядати варіанти дій у разі розпаду РФ.

“Так що Захід, принаймні прогресивна його частина, почав переходити на новий етап мислення. І нам важливо встигати за такими меседжами, – зазначає експерт. – Продумувати, як ми можемо скористатися ситуацією. Наполягати, щоб нам дали більше зброї – і тоді ми швидше переможемо – і буде менше ризиків неконтрольованого розвалу РФ. Адже так Україна має шанс увійти до числа суб’єктів, які стабілізуватимуть і адмініструватимуть територію Росії, що увійшла до стадії розпаду, а також, швидше за все, наводитиме порядок у Білорусі. Якщо піде розвал РФ з усіма витікаючими, це відразу мільйони біженців, питання контролю над арсеналами, включаючи ядерні об’єкти. Частина яких Україна може на якийсь час взяти під контроль зрозумілих умов. Принаймні у прикордонних областях”.