Відомий політолог зробив розгромний пост щодо перпектив у виборчій кампанії Президента Порошенка. Про це він написав на соїй сторінці у Фейсбук
Подаємо його слова в оригіналі.
Мене як політтехнолога, часто запитують, як би я оцінив виборчу кампанію Петра Порошенка? Лукавити не буду. Як мінімум – вона ефективна і зможе додати Петру Олексійовичу голосів.
Але я не можу оцінювати кампанію президента тільки як політтехнолог. Я живу в Україні, і я громадянин цієї країни. Від того чи стане Порошенко президентом вдруге, залежить моє майбутнє, а також майбутнє моїх дітей, близьких і знайомих. Скажу чесно – другого терміну Порошенка мені не хочеться.
Популярне: “Тепер позбавити людей субсидії буде складніше”: Юрист пояснила, що дає українцям нова заборона
Петро Олексійович вирішив побудувати свою виборчу кампанію на трьох основних тезах – армія, мова і віра. Але особисто мене жоден із них не переконує голосувати за Порошенка. Поясню чому.
Армія? Ніхто не заперечує факт, що в 2014 році армії у нас не було, а зараз вона є. Але диявол криється в деталях. Яку армію будує Порошенко? На думку деяких експертів, він будує армію, якій заборонено воювати. Армію – де досі живе радянській дух, де солдат – не найвища цінність, а витратній матеріал. Я не хочу такої армії.
Віра? Мені, як атеїсту, складно вважати, що від віри залежить майбутнє. Я щиро радий можливості отримання Томосу про автокефалію для УПЦ. Тому що сьогодні все, що погано московським попам, – добре нам.
Я за ще більш радикальні дії – спеціальним указом президента, на території України треба заборонити соціально шкідливу секту – УПЦ МП, яка сьогодні є агентом держави-агресора. Але яке відношення має Томос до рівня життя більшості українців? Жодного.
Мова? Тут вже точно немає ніякої заслуги Петра Порошенка. Закони на захист української мови точно приймалися не з його особистою ініціативою. Якщо розібратися, то набагато більше тут заслуг народного депутата Вікторія Сюмар і іі колег і однодумців або активістки Larysa Nitsoi. Їх можна з упевненістю назвати борцями за українську мову. А Петро Олексійович, як завжди, з'явився “перерізати стрічку”.
Але все це не має значення. Не має значення навіть те що це програма не майбутнього – це архаїчне бачення повернуте в феодальне минуле. Дискутувати с тезам – "армія, віра, мова" – справа програшна. Це не програма нового президента – це тези кампанії для виборців.
“Армія, віра і мова” з'явилися тільки тоді, коли виник ризик втратити владу і можливість збагачуватися і далі.