Канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив Китай про наслідки у разі постачання зброї України.
Про це повідомляє Sky News.
“Я думаю, що це матиме наслідки, але ми зараз перебуваємо на етапі, коли ми чітко даємо зрозуміти, що цього не повинно статися. І я відносно оптимістично налаштований на те, що ми досягнемо успіху з нашим проханням у цій справі, але ми повинні слідкувати за цим і бути дуже, дуже обережними”, – сказав Шольц.
Шольц не став деталізувати, якими можуть бути наслідки для Китаю.
Тим часом Європейський Союз поки що не бачить “жодних доказів”, які б свідчили про те, що Китай розглядає можливість постачання зброї Росії для війни в Україні.
Про це заявила 5 березня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє RFERL.
Говорячи про санкції проти Китаю в разі таких поставок, фон дер Ляєн додала, що це “гіпотетичне питання, на яке можна відповісти, тільки якщо воно стане реальністю і фактом”.
Фон дер Ляєн виступала разом з канцлером Німеччини Олафом Шольцом на сході Німеччини.
“Ми всі згодні з тим, що не повинно бути ніяких поставок зброї”, – сказав Шольц.
Також зазначимо, що постачання озброєнь з Китаю до Росії, про можливість яких попереджали високопосадовці США, поки не здійснювалися. Про це сказали експерти з різних країн на слуханнях у підкомітеті Європарламенту з оборони та безпеки, які відбулися першого березня. Крім того, за даними аналітиків, невідомо на якому рівні ця тема обговорюється в КНР, пише dw.
Серед можливих видів зброї, які Пекін міг би надати Москві – засоби радіоелектронної боротьби, протичовнова техніка, безпілотники та системи з використанням штучного інтелекту, вважає Ева Пейшова з Центру безпеки, дипломатії та стратегії Брюссельської школи управління.
“Але, звичайно, Китай пішов би на це лише за умови збереження технологічної переваги на свою користь”, – уточнює вона.
Слухання в Брюсселі були присвячені зростанню військової співпраці між Росією та Китаєм. З початку повномасштабного вторгнення в Україну Москва намагається зміцнити зв’язки із країнами, які не засуджують її за вторгнення. Серед них – КНР, чия позиція у цьому конфлікті, за оцінками спостерігачів, залишається неоднозначною. Як розвиватимуться російсько-китайські відносини у розпал війни в Україні? На це питання євродепутатам свої відповіді дали аналітики.
У давніх стосунках Москви та Пекіна в оборонній сфері були злети та падіння, нагадала аналітик Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні Мея Ноуенс. Проте КНР та РФ підписали угоду про всеосяжне партнерство, проводять спільні військові навчання, співпрацюють у сферах торгівлі зброєю, оборонних досліджень та розробок, а також, можливо, у галузі гібридної війни. “Однак, я думаю, було б помилкою вважати ці відносини рівноправним партнерством, – зауважила Ноуенс. – Я також вважаю помилковим припущення, що в них панує повна довіра і що ці відносини є альянсом”. На думку вченої, вони слугують стратегічним інтересам Пекіна у ширшому контексті конкуренції зі США.
Ці відносини, за словами Ноуенс, були заплямовані крадіжкою у Росії Китаєм військових технологій. За твердженнями самих росіян, така практика була дуже поширеною. Так, у 2019 році, за словами експерта, у Москві повідомили, що з 2002 року було зареєстровано понад 500 подібних порушень і що Китай скопіював російські авіадвигуни, палубні реактивні літаки, системи ППО, переносні ЗРК та зенітні ракети класу “земля-повітря”.
Між Москвою та Пекіном ніколи не було повної довіри, погоджується з колегою старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Олександр Габуєв:
“Їхні інтереси багато в чому перетинаються, у них є спільний противник, але з боку Росії присутня нерішучість, якщо мова заходить про обмін найбільш секретними військовими технологіями. І справа не лише у турботі про власну безпеку РФ, а й у ринках збуту зброї”.
Пекін позиціонує себе на глобальному півдні як єдиний зі світових лідерів, хто “майже переконав” Путіна сісти за стіл переговорів і, на думку Габуєва, це була продумана кампанія для завоювання прихильності в цих країнах.