Підозра, висунута Порошенку, набуває дедалі більшого розголосу. Український політолог Андрій Золотарьов розповів, чому варто було раніше притягти до кримінальної відповідальності п’ятого президента України Петра Порошенка.
Про це він сказав в ефірі програми “Культ Особистості” з Русланом Бізяєвим.
Андрій Золотарьов зазначив, що намагатися довести винність та посадити у в’язницю п’ятого президента України Петра Порошенка треба було у 2019 та 2020 році.
“Наразі це неминуче породиться в істерику, що влада переслідує патріотів. Вказуватимуть на те, що ось Порошенко вирішив проблему, не дав заморозити країну…Але, за великим рахунком, елемент справедливості у всьому цьому, безумовно, є. Тому що саме за Порошенка з’явилася 258 стаття, яку йому зараз інкримінують. Фінансування терористичних угруповань”, – сказав Андрій Золотарьов.
За його словами, якщо людина криміналізує щось, і потім цим займається – вона має нести як мінімум політичну відповідальність.
“Репутаційних втрат Порошенко зазнає. Довести факт змови буде дуже складно”, – додав Андрій Золотарьов.
Нагадаємо, 8 жовтня голова СБУ Іван Баканов заявив, що у спецслужбі перевіряють версію про причетність п’ятого президента Петра Порошенка до справи, порушеної проти депутата Верховної Ради від ОПЗЖ Віктора Медведчука щодо участі у незаконних схемах із закупівлі вугілля на окупованій частині Донбасу. А 20 грудня ДБР повідомили п’ятому президенту України Петру Порошенку про підозру в державній зраді та сприянні терористичним організаціям.
За повідомленням, ДБР спільно зі Службою безпеки України розслідує справу про схему постачання вугілля з тимчасово окупованих частин Донбасу на суму близько 1,5 мільярда гривень.
«П’ятий Президент України підозрюється у тому, що він, діючи за попередньою змовою групою осіб, зокрема з числа представників вищого керівництва Російської Федерації, сприяв діяльності терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», – йдеться в повідомленні.
Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомляла, що 17 справ, фігурантом яких є Порошенко, прокуратура відкрила за її попередника Руслана Рябошапки і ще чотири – відкрила вона сама. Ці провадження розпочинали як за заявами певних осіб, так і за рішенням суду.
Підозра у «вугільній справі» – друга, висунута Порошенкові. Перша стосувалася призначення першим заступником Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.
У команді самого Петра Олексійовича знали і готувались до подібного сценарію. Та і як було не готуватись після підозр Медведчуку і колишньому міністру енергетики Володимиру Демчишину?
Однак, непідготовлених обивателів така підозра “під ялинку” відверто дезорієнтувала. Перша реакція лідерів думок і ЗМІ показала, що є великий запит на осмислення того, що відбулось, з чого все почалось і що власне інкримінують Петру Порошенку.
Є певний злий символізм, що після втрати влади проблеми Петра Порошенка переросли у щось серйозне якраз після падіння відродженого за його допомоги медійно-політичного колоса Віктора Медведчука.
Як пише СБУ, Порошенко “пристав на пропозицію Медведчука” заради “власних політичних інтересів”. Мовляв, загострення у відносинах з росіянами і зрив опалювального сезону могли загрожувати п’ятому президенту падінням рейтингів і рівня довіри. А він хотів цьому запобігти.
Роль Медведчука описується як комунікація та обмін інформацією між співучасниками, зокрема, російським керівництвом. А роль Порошенка, за твердженням слідства, полягала в узгодженні і законспірованій координації дій, управлінських і кадрових питаннях, адміністративному впливі.
Публічно СБУ заявила, що спирається на такі основні матеріали: стенограму засідання РНБО, з якого почалась ця історія, прослушку розмов Медведчука та Кузяри з бойовиками та російськими чиновниками, покази неназваних свідків “про особисте втручання Порошенка” в скасування та налагодження поставок, висновки експертизи, що підтверджує шкоду нацбезпеці.