Україна вже не перший тиждень намагається атакувати російські НПЗ і виходить це доволі успішно, обрана стратегія щодо знищення об’єктів критичної інфраструктури нафтогазової промисловості Росії має вагоме обґрунтування — удари по НПЗ можуть змусити Росію припинити війну, а Путіна вивести війська. Атаки практично одразу спричиняють хвильові коливання в інших секторах російської економіки.

До прикладу, скорочення виробництва НПЗ призводить до зменшення обсягів бензину як для експорту, так і для внутрішнього ринку, та спричиняє подорожчання бензину і втрати для бюджету Росії. Крім підвищення рівня соціальної напруги в Росії, дефіцит палива впливає на інші галузі економіки держави-агресорки та скорочує видатки режиму Путіна на війну.

Одночасний зрив поставок російських енергоресурсів може спровокувати розірвання міжнародних контрактів, що, своєю чергою, призведе до втрати традиційних ринків збуту нафти та газу, прискорення переходу економічної кризи в Росії у повноцінний колапс економіки.

Водночас це призведе до зниження купівельної спроможності населення, збільшення прихильників антивоєнних протестів, спонукання корінних народів федерації до самовизначення, від’єднання від Москви, яка затягнула їх у згубну війну. А це прямий шлях до зупинки російської воєнної машини та припинення воєнних дій, а можливо і загалом до повного виведення російських військ з українських окупованих територій.

Знищення НПЗ негативно впливає й на економічну складову Росії.

31 січня агентство Reuters з посиланням на заяву міністерства енергетики Росії повідомило про скорочення в січні експорту бензину та дизпалива до країн – не членів СНД на 37% порівняно з груднем 2023 року та на 23% порівняно з січнем 2023 року. Причиною було офіційно названо позапланові ремонти, спровоковані пожежами на НПЗ та атаками українських безпілотників.

За інформацією Moscow Times, за перші 2 тижні лютого середньодобова переробка нафти на НПЗ Росії скоротилася на 4% порівняно до обсягів переробки у січні та на 8,6% від рівня завантажень у лютому 2023 року.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 24 лютого 2022 року нафтопереробні заводи росіян експортували близько 2,8 мільйона барелів нафтопродуктів щодня, але, за даними аналітиків ING, з початком повномасштабної агресії скоротили експорт майже втричі – до близько 1 мільйона барелів нафтопродуктів щодня, залишаючись при цьому провідним гравцем світового ринку палива.

Внаслідок введення прогресивного оподаткування нафтової галузі у прив’язці до світових цін та у зв’язку з труднощами в проведенні ремонтів НПЗ через технологічні санкції, експорт нафти та нафтопродуктів з Росії, за даними Standard&Poor’s, досягнув мінімуму з вересня 2022 року – 5,27 мільйона барелів на день, що на 650 тисяч барелів на день нижче за рівні перед повномасштабною війною.

Зупинки НПЗ викликали дефіцит палива у регіонах Росії та зростання внутрішніх цін на паливо, внаслідок чого у вересні 2023 року уряд Росії був змушений запровадити тимчасову заборону експорту нафтопродуктів (крім країн СНД), щоб «стабілізувати ціни на паливо» і перенаправити нафтопродукти на внутрішній ринок, у тому числі для військових потреб.

У жовтні заборона була частково скасована, натомість уряд Росії збільшив субсидування нафтоперероблення для внутрішнього ринку. Повністю заборону скасували у листопаді 2023 року і це наводить на певні роздуми.

За даними Bloomberg, чисті бюджетні доходи РФ від нафти й газу склали 99,3 мільярда доларів та скоротилися порівняно з 2022 роком на 24%.