Російська Федерація покладає сподівання на голод, який вона намагається організувати, аби країни Заходу відмовилися від запроваджених проти неї санкцій.
Про це заявив постпред України при ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради безпеки.
Кислиця зазначив, що перші дні після відмови РФ від Чорноморської зернової ініціативи «однозначно засвідчили підґрунтя цього підступного кроку». Не обтяжуючи себе вигадуванням будь-яких правдоподібних пояснень, Росія взялася за цілеспрямоване руйнування українських потужностей експорту зерна, сказав він.
Для атак на портову інфраструктуру 18-20 липня Москва використала 56 крилатих ракет, зокрема «Калібр», «Онікс», Х-22, «Іскандер» Х-59, та 87 безпілотників іранського походження.
Так, було знищено 60 тис. тонн збіжжя, 100 тонн гороху та 20 тонн ячменю, зернові термінали, резервуари й причали портів Одеси й Чорноморська, зазначив дипломат.
Підступна мета виходу з угоди «була розкрита самою Росією на початку червня на так званому Петербурзькому міжнародному економічному форумі», пояснив Кислиця.
За його словами, російська пропагандистка Маргарита Симоньян у присутності президента РФ Володимира Путіна відкрито заявила: «Уся наша надія на голод… Це означає, що зараз почнеться голод, і вони знімуть санкції, і будуть з нами дружити, тому що зрозуміють, що це необхідно».
За оцінками експертів, подальші атаки на українські порти, неможливість експорту зернових морськими шляхами призведуть у короткостроковій перспективі до зростання цін на кукурудзу та пшеницю, додав він.
Кислиця також нагадав, що наміри Росії розглядати іноземні судна як військові цілі грубо порушують її зобов’язання за міжнародним правом перед усіма державами, які здійснюють мирне судноплавство в Чорному морі.
Відповідна заява РФ, за словами постпреда, спрямована на залякування нейтральних держав, вона стосується всього Чорного моря, а не лише зони навколо українських портів, і не робить винятків для медичних та інших гуманітарних вантажів, як того вимагає міжнародне право.
Заступник постпреда Росії при ООН Дмитро Полянський в ультимативній формі зажадав від країн Заходу в обмін на повернення до зернової угоди виведення всіх операцій із російським зерном з-під санкцій; повернення для російських банків, які торгують сільгосппродукцією, платіжної системи SWIFT; зняття обмежень на постачання у РФ сільгосптехніки та запчастин до неї; поліпшення умов фрахтування, страхування суден та відповідної логістики; безперебійного функціонування аміакопроводу Тольятті – Одеса; розблокування російських активів, пов’язаних із сільським господарством; забезпечення гуманітарного характеру “зернового коридору”.
Додамо, що в ООН стверджують, що зернова угода принесла користь біднішим країнам, допомігши знизити ціни на продовольство на понад 23% у всьому світі.
– Нова хвиля атак на українські порти може мати далекосяжні наслідки для глобальної продовольчої безпеки, зокрема, у країнах, що розвиваються, – заявила очільниця ООН з політичних питань Розмарі Дікарло в Раді безпеки ООН.
У межах Всесвітньої продовольчої програми ООН відправили близько 725 тис. тонн українського зерна для допомоги жителям в Афганістані, Джибуті, Ефіопії, Кенії, Сомалі, Судані та Ємені.
Представниця Великої Британії в ООН Барбара Вудворд зазначила, що вихід Росії з зернової угоди Кенія назвала ударом у спину країн Африканського Рогу, які вже постраждали від посухи.
– Російські ракетні обстріли знищили понад 60 тис. тонн зерна. Цього достатньо, щоб прогодувати 270 тис. людей протягом року, – підрахувала представниця Британії.
Вудворд погодилася з заявою представника США і сказала, що російський експорт продовольства значно перевищує довоєнний рівень. Водночас вона звернула увагу, що санкції ніколи не накладалися на російський експорт продовольства та добрив.