Один із фантастичної трійки одіозних суддів. Ще один із заплямованою репутацією, за яку доведеться відповідати. Вітаємо в клубі "доброчесних" Віктора Кицюка.
Кар'єра
Суддя Віктор Кицюк потрапив до Печерського райсуду Києва в березні 2012 року. Його перевели до столиці з Харкова, де він з 2009 року був суддею Жовтневого районного суду міста. Практично відразу після переведення молодий суддя отримує серйозні справи.
Він розглядав скаргу Луценка на дії керівництва Генпрокуратури. А також проводив допит одного з основних свідків у справі Тимошенко-Щербаня. Свого часу адвокат Валентина Теличенко спробувала пояснити, чому саме молоді судді були залучені до настільки резонансних справ.
"Підбирали, очевидно, за принципом, щоб судді були максимально залежні від голови суду. Дуже часто суддів на перших п'яти роках повноважень підбирають так – це означає, що вони ще повинні пройти перевірку перед довічним призначенням. Молоді судді часто мотивовані кар'єрними мотивами більше, ніж професійним честолюбством і самолюбством ", – пояснила Теличенко.
Крім того, Віктор Кицюк виносив рішення по справі київської вчительки Ніни Москаленко, у якої відбирали землю в центрі столиці за часів Віктора Януковича.
Кицюка звинувачують у незаконному притягнення до адміністративної відповідальності активістів Автомайдану в січні 2014 року.
У ВСУ надійшло подання генпрокурора, в якому зазначається, що суддя Печерського районного суду м.Києва Кицюк підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою ст. 375 Кримінального Кодексу України, а саме прийняття суддею завідомо неправосудного рішення з мотивів особистої зацікавленості.
У матеріалах подання зазначено, що суддя Кицюк розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно учасника Автомайдану і не вжив необхідних заходів для встановлення об'єктивної істини у справі.
Відголоски минулого
Недовгі пошуки по форумах і натикаємося на такий пост. Невже мова йде про того ж таки Кицюка? Отже, ноги ростуть ще з часів правосуддя у Харкові.
"У вас є кредитні зобов'язання? Ви пробували посперечатися з якимось пунктом кредитного договору? Хіба ви не підписували ту, готову, стандартну форму, надану співробітниками фінустанови? До підписання або на момент підписання кредитного договору ви уважно прочитали кожен пункт угоди?
Ні? Шкодуємо! Ви співучасник чергової афери, ретельно організованою фінансовими структурами. І що далі?
Сьогодні в Інтернет багато пишуть про такі угоди. Як же відбувається все насправді – судіть самі на приватному прикладі звичайної, як кажуть, середньостатистичної, громадянки України.
Банк, шляхом обману, використовуючи юридичну неграмотність громадянки, скориставшись людської нуждою, змусив її підписати протизаконний документ – кредитний договір на суму 15.000 грн.
Протягом року кредит сплачувався справно та вчасно. Було виплачено 10.000 грн. Коли позичальник звернулася до банку з метою погасити всю суму позики, їй відмовили, повідомивши, що заплатити їй потрібно буде ще 15.000 грн. І тільки тоді договір з банком може бути закритий. На питання, звідки взявся такий залишок (адже виплачена була майже вся сума позики), їй сказали, що всі її платежі – це були всього лише відсотки банку.
Банк, у момент підписання договору, не надав клієнтові інформації про умови кредитування, графіка виплат та сукупну вартість кредиту, скориставшись юридичною неграмотністю громадянки. Саме тому чинне законодавство вимагає від банків виконання преддоговорного інформування споживачів кредитних послуг з боку банку, який у своєму робочому штаті має спеціальні відділи юридичного, економічного спрямування.
Але банку, як показала практика, дуже вигідно ігнорувати норми законодавства і вводити звичайних громадян в обман – з метою отримання надприбутку.
Сталася фінансова криза. Платити стало нестерпно важко. З'явилися прострочені платежі. Банк зажадав негайно погасити всю заборгованість за кредитним договором. Після, відразу подав позов до суду. І з позичальника добропорядна громадянка перетворилася на відповідача.
За цей час з банком відбулися чудеса перевтілення. З АКБ «ТассКомерц Банку», з яким укладався договір, він перетворився на ВАТ «Сведбанк». Про що своїм клієнтам банк не повідомив.
Суддя Жовтневого райсуду м.Харкова, до якого потрапило справу, Кицюк В.П., на засіданні став говорити дивні твердження: «Чого ви хочете? Ви ж нічого не доб'єтеся … Засідання будемо проводити без аудіозаписи … У мене є справи важливіші – на 4 мільйони … »
Як реагувати на такі коментарі з боку правосуддя відповідач не знала. Тому звернулася за допомогою до юристів, і, як з'ясувалося після уважного дослідження кредитної справи – банк взагалі не має юридичної підстави на подачу такого позову. Був підготовлений зустрічний позов щодо визнання кредитного договору недійсним.
Банк не надав жодних доказів, що ВАТ «« Сведбанк »є правонаступником АКБ« ТассКомерц Банк », суддя Кицюк В.П. не взяв до уваги, що такої організації, як АКБ «ТассКомерц Банк» не існує. А є зовсім інший банк, з яким немає ніякого договору, але він вимагає гроші від позичальника.
Усі клопотання сторони з надання банком доказів суддею були відхилені.
В ході слухання справи, представник банку Водолажська В.Ю. постійно перебивала опонентів, не давала можливості висловитися, вела себе зухвало. Але всі клопотання банку задовольнялися судом, без урахування думки сторони.
На таке упереджене ставлення судді відповідач запросила на засідання незалежного журналіста. Адже сьогодні ці проблеми стосуються багатьох громадян на Україні. Було подано клопотання на проведення відеозйомки в залі судового засідання. Але і це прохання суддя відхилив, прийнявши до уваги думку представника банку.
Суддя, протягом процесу порушив вимоги законодавства про неупередженому розгляді справи, систематично порушував правила судової етики, порушував процесуальні права сторін, принижував честь і гідність, поводився непрофесійно і нешанобливо, неодноразово необгрунтовано відмовляв у клопотаннях, які мали істотне значення для вирішення справи. Останнє засідання у цій справі у судді Кицюк Віктора Петровича, що відбулося 01.03.2011 року, взагалі було "показовим" в усіх відношеннях.
Суд повідомив, що представник банку Водолажська В.Ю., подзвонила і повідомила, що її на засіданні не буде і можна проводити дебати без неї. Хоча сама суть Суперництва Сторін увазі під собою присутність, як одного боку, так і іншої (або їх представників). Але суддя визначив проводити засідання, незважаючи на заперечення представників відповідача, на свій розсуд. Мало цікавило суддю, що кредитний договір повністю суперечить чинному законодавству.
Суддя пішов у нарадчу кімнату і через дуже короткий час повернувся для оголошення рішення – повністю задовольнити позов банку та витребувати всі гроші (тобто ще 15000 грн) з відповідача. Склалося таке враження, що рішення було приготовлено заздалегідь, навіть до початку засідання. Жодні доводи суддею не були розглянуті і прийняті до уваги. Саме рішення є необ'єктивним і незаконним, внаслідок недбалого ставлення судді до своїх професійних обов'язків та умисного порушення норм процесуального права під час судового провадження.
Чи не повно і неправильно були з'ясовані обставини по справі, деякі обставини не розглянуті взагалі, суддя не забезпечив повне і всебічне розгляд справи, відмовляв у клопотаннях, які безпосередньо стосуються з'ясування важливих обставин, не вивчав позовні заяви, письмові та усні пояснення, поводився упереджено і нешанобливо.
Після такого "нез'ясовного" рішення, журналіст, присутній на засіданні, звернулася з проханням до судді поставити кілька запитань. На що суддя Кицюк відреагував миттєво, сказавши, що він подасть у суд на журналіста, якщо вона включить відеокамеру. І вже звичайно, ні на які питання він відповідати не буде, зачинивши перед журналістом двері приймальні.
Мабуть суддя зовсім не знайомий з законом "Про інформацію", де будь-який громадянин, а вже тим більше чиновник, зобов'язаний допомагати, а не заважати представникам преси.
Ось так і закінчився весь цей процес. І що ж у результаті?
Ми знаємо – це не окремий випадок, що не рідкісна випадковість – це корумпований змову фінансових структур з державними організаціями з метою відібрати у простих людей їхні гроші, заощадження, майно.
Якщо залишати все це без уваги і ніяким чином не реагувати, то прийде час, коли брати кредити буде нікому …"
Сьогодні
7 березня Вінницький міський суд розглядав справу про обрання запобіжного заходу судді Печерського суду міста Києва Віктору Кицюк. Свого часу він був слідчим суддею у справі проти Юлії Тимошенко.
На суді Кицюк заявив, що сумнівається в процесуальної дієздатності вінницьких прокурорів.
"Стороні захисту не було надано документів, які б свідчили про відповідну процесуальної дієздатності представників Вінницької прокуратури, що беруть участь в судовому розгляді, що свідчить про недоведеність повноважень прокуратури в судовому процесі", – підкреслив Кицюк.
Він наполягав на ознайомленні з постановою про визначення групи слідчих, розширеної випискою з реєстру досудових розслідувань, постановою про продовження термінів кримінального провадження, визначенням підслідності за прокуратурою Вінницької області.
Джерело: Корупція.інфо