Для того, аби зберегти якомога більше озброєння, українські військові використовують манекени танків та гаубиць. Це потрібно для того, аби заплутати росіян та уникнути ураження техніки, зокрема, дроном “Ланцет”
Видання The Economist відзначає, що різні способи обману противника використовували ще з перших воєн, а муляжі техніки почали використовувати ще під час Першої світової війни, коли вперше були застосовані танки. Ще одним прикладом є так звані “Руперти” – манекени, напхані ганчірками, які скидали союзники для відволікання німців під час висадки у Нормандії.
The Economist звернуло увагу на те, що у Росії заявляють про знищення великої кількості систем HIMARS, які США надали Україні. При чому дані Москви свідчать, що вони знищили більше установок, ніж отримала Україна. При цьому і Київ і Вашингтон заявляють, що ЗСУ не втратили жодного HIMARS.
Видання каже, що у ЗСУ є цілий парк дерев’яних копій HIMARS, які встановлюють на важкі вантажівки. Представник фонду “Повернись живим” Андрій Римарук відзначив, що з 2018 року українські військові використовують у навчаннях надувні прототипи зброї. Пояснюють це тим, що дерев’яні макети є важкими, потребують транспортування та складання на місці. Водночас умовний надувний танк чи надувна гаубиця може транспортуватися у рюкзаку, а кілька хвилин роботи насоса досить, щоб встановити цей макет у потрібному місці. Крім того, надувні муляжі дешевші у виробництві, ніж дерев’яні.
У чеській компанії Inflatech кажуть, що зараз можна виготовити надувний муляж будь-якої техніки – танки, артилерія, міномети, кулемети тощо. Однак щодо танкових гармат є певні труднощі через їхню довжину, тому в надувних танках використовують алюмінієві труби замість гармат. Замовлення в цій компанії зросли на 30% після початку повномасштабної війни в Україні.
Та для того, аби ввести в оману операторів дронів, які коригують вогонь, у надувних манекенах встановлюють рефлектори, через які здається, ніби в танк поцілив снаряд.
Однак ЗМІ відзначає, що у росіян також є фабрика з виробництва надувних муляжів, зокрема винищувачів, через що авіабази можуть здаватися переповненими бойовими літаками.
The Economist також опублікували матеріал, у якому йдеться про те, що від майбутнього контрнаступу ЗСУ залежить не тільки доля України, але і Європи. Однак видання акцентує на тому, що союзники повинні усвідомити, що цей контрнаступ не буде останньою битвою у цій війні.
Також у виданні наголошують, що у 1994 році США та Велика Британія гарантували Україні захист територіальної цілісності, але ці гарантії не спрацювали в 2014 році, тому нові гарантії, які повинні надати союзники, мають бути дієвими, щоб унеможливити повторний напад Росії.
Невідомо, коли і де Україна розпочне свій контрнаступ проти окупантів, які незаконно зайняли її території. Та від того, що станеться в найближчі кілька тижнів, залежить не лише її доля, а й майбутнє Європи.
Це стане основою для будь-яких майбутніх мирних переговорів. Ба більше, видання зазначає, що ймовірно, в України ніколи не буде кращого шансу, ніж зараз.
Окупанти ослаблені: упродовж останніх двох місяців Росія втратила десятки тисяч людей у Бахмуті, яких не має ким замінити. Володимир Путін прийняв нові закони, які спростять “заготовку гарматного м’яса”, але минуть місяці, перш ніж новобранці будуть готові до дій,– зазначили аналітики.