У контрнаступі Сили оборони України проводять унікальну операцію.

Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. 

За його словами, реалії війни такі, що Збройним силам України завжди потрібно буде більше техніки та озброєнь, ніж є, і більше, ніж надають союзники. 

“Нам завжди потрібно буде більше всього. Нам завжди буде потрібно більше танків, бойових броньованих машин (ББМ), боєприпасів, артилерії, крилатих ракет — усього абсолютно. Бронежилети, шоломи, стрілецьке озброєння, гранати — абсолютно все. Такі реалії, оскільки ми воюємо проти ворога, у якого на сьогодні й так усього більше. Ми зараз у Запорізькій області реалізуємо наступальну операцію проти противника, чисельність якого тричі перевищує наше наступальне угруповання”, — сказав Коваленко. 

Експерт уточнив, що у росіян зараз тільки в Запорізькій області — група військ “Восток” — сконцентровано близько 100 тис. особового складу, близько 50 тис. — група військ “Дніпро” — на лівобережній частині Херсонської області. 

“Відповідно, більша кількість танків, відповідно, більша кількість ББМ, артилерії — всього більше. При цьому ми наступаємо, збиваючи клини, прорвавши першу лінію оборони і смугу забезпечення, тобто в цьому випадку це навіть унікальна операція. Хочу зауважити, це унікальна операція тим, що ми використовуємо в наступі втричі менший ресурс, прориваємо оборону ворога. Хоча за всіма канонами, за всіма догматами військової тактики й стратегії в обороні ресурс потрібен менший, ніж у наступі… Ми зараз ламаємо стереотипи, ми ламаємо історичні підвалини: ми перериваємо оборону меншими силами”, — наголосив Коваленко. 

Він зазначив, що світ не готувався до війни, є проблеми з логістикою та бюрократією, тому Україна з деяким запізненням отримує від союзників допомогу в боєприпасах і техніці. 

В той же час російським загарбникам, порівняно з минулим роком війни, довелося зменшити кількість застосованих ними снарядів проти ЗСУ приблизно втричі.Про це одному з українських ЗМІ заявив військовий експерт Микола Саламаха.  

За його словами, зраз по числу використаних боєприпасів на деяких ділянках фронту склався паритет. А на деяких, особливо в районі Куп’янська, ворог досі має перевагу. 

«Ще з середини минулого літа ЗСУ поступово почали переходити на натівські калібри снарядів – 105 та 155 мм. Спочатку Сполучені Штати передали гаубиці M777, потім й інші країни стали постачати. Держави Заходу були змушені розгорнути і відновити виробництво снарядів, яке вони здійснювали за потребами мирного часу. Зараз мова йде про те, що США практично втричі збільшили випуск снарядів натівських калібрів, деякі країни розгорнули виробництво, хоча там його взагалі не було, а деякі – збільшили його майже вдесятеро. Все це скеровується до нас як матеріально-технічна допомога», – розповів Саламаха. 

На даному етапі, за його словами, спеціалісти констатують, що Україна щодня витрачає від 7 до 10 тисяч снарядів при нинішній інтенсивності бойових дій. «Якщо ми й надалі продовжуватимемо (воювати – ред.) такими темпами або й більшими, то розхід снарядів може збільшитися в 1,5-2 рази. Тобто нам треба мати ще до пів мільйона снарядів в запасі, щоб не знижувати темпи їх використання», — наголосив експерт. 

Натомість, зазначив Саламаха, російським загарбникам довелося зменшити кількість застосованих ними снарядів проти ЗСУ приблизно втричі: «Деколи росіяни використовували протягом однієї доби, особливо, коли намагалися штурмувати наші укріплені позиції, до 40 тисяч снарядів. Зараз по кількості снарядів на деяких ділянках фронту є паритет. А на деяких, особливо в районі Куп’янська, де ворог зосередив велику кількість і ствольної, і реактивної артилерії та веде активні наступальні дії, але там важко застосовувати бронетанкову техніку через особливості рельєфу та наявність водних перешкод, він застосовує надзвичайно велику кількість артилерії. А на інших ділянках росіяни змушені економити боєприпаси і замислюються, що буде далі? Всі поїздки Шойгу (міністра «оборони» РФ – ред.) різними країнами, в тому числі й до Північної Кореї, пов’язані саме з браком боєприпасів і розумінням, що в майбутньому їхня кількість зменшуватиметься, а виробничі потужності Росії – не безкінечні навіть при тому, що вона має кілька відповідних заводів».