У бійців ЗСУ є кілька сценаріїв для подальшого контрнаступу на позиції окупантів. Про це в інтерв’ю “Теперішньому часу” розповів відомий військовий експерт керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Відповідаючи на питання про те, який напрямок він бачить пріоритетним для ЗСУ, військовий експерт зазначив, що в даний час події розвиваються так, що сценаріїв може трохи більше, ніж два.
“Їх [сценаріїв] кілька, Як може піти подальший контрнаступ. І в цьому, я думаю, і є перевага українських військ, що ми бачимо навіть на прикладі контрнаступу Лиману”, — прокоментував Мусієнко.
За його словами, натиск ЗСУ змушує російську армію постійно маневрувати. Експерт підкреслює, що таким чином українські бійці нав’язують РФ свій власний сценарій боротьби. При цьому у російської армії не вистачає резервів для таких операцій.
“Вони [окупанти] постійно пересуваються по лінії фронту, що ставить їх під удар по різних позиціях і, відповідно, дає можливості Збройним силам України скористатися ситуацією. Тому нехай думають, нехай переміщують війська, нехай помиляються, нехай ламають голову і так далі”, – підсумував Мусієнко.
Заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь також вважає, що планування є запорукою успіху кожної операції. Росіяни використовують просто неймовірну кількість боєприпасів, ведучи війну XX, а можливо й XIX століття, а не XXI століття.
— Наша ж армія веде асиметричну війну, тому що не можна Україні вести симетричну війну з РФ, – каже Самусь.
За його словами, українська армія використовує модель розвідувально-ударного комплексу, це можна називати мережево-центрична війна. Самусь каже: такий принцип відомий ще з 50-х років XX століття. Суть — усі ЗС мають бути єдиним комплексом, в якому діє потужна і якісна розвідка на всіх рівнях.
Дуже важливу роль грає розвідка та сучасне обладнання й озброєння. Розвідка дає точні координати цілей противника в реальному часі. Ці координати у режимі реального часу передаються на центри ухвалення рішень — на командні пункти в автоматизованих системах управління.
Звісно, що інформація йде лише сучасними системами зв’язку. Адже без зв’язку, без системи управління, навіть за чудової розвідки, розвідувально-ударний комплекс не працює, — каже експерт.
Коли усе працює органічно й у режимі реального часу, виходить армія XXI століття. Також українцям допомагає високоточна зброя, яку нам надають партнери, наприклад, HIMARS. Їхня поява суттєво змінила ситуацію на фронті. РСЗВ почали застосовувати для знищення командних пунктів, складів з боєприпасами, ліній постачання, логістики та зв’язку.
Військовий експерт Сергій Грабський головними факторами подальшого успіху називає вмотивованість військових та сучасне озброєння.
— Зараз вже можна говорити, що ціною неймовірних втрат, неймовірної мужності наших бійців у травні-червні нам вдалося виграти певний час, щоб провести повномасштабну підготовку наших бойових підрозділів. Йдеться про територіальну оборону та добровольців, які стримували фронт у найгарячішій фазі війни, — пояснює він.
Він наголошує: наша армія веде маневрову оборону та робить глибокоешелоновану мережу бойових позицій. У росіян більше військ, але вони розкидані вздовж всієї лінії фронту. Часткова мобілізація в Росії спрямована на те, щоб поновлювати ці втрати. Але це може не допомогти. Адже на навчання мобілізованих треба хоча б півроку, а Росія не може собі це дозволити. Наші війська не можуть вести одночасно повномасштабний наступ на всьому фронті, але вони можуть створити такі передумови, за яких противник вже нездатний буде проводити серйозні операції.
За його словами, найближчим часом певного успіху ЗСУ можуть досягти на Луганщині та Херсонщині. Вони взяли під вогневий контроль дорогу Сватово-Кремінна. Що означає — українські військові оперують на території Луганщини. Якщо ця дорога буде під фізичним контролем, оборона Сєвєродонецька буде сильно обмежена.
