Найближчим часом не очікується відставка Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора
Про це невпевнено розповіла заступниця фракції “Слуги народу” Євгенія Кравчук в ефірі на 24 каналі.
“Щодо (звільнення) Венедіктової, я думаю, що це чутки в кубі. Десь із телеграм-каналів”, – підкреслила Кравчук.
За її словами, результат роботи Венедіктової є.
“Як мінімум, ми не спостерігаємо Віктора Медведчука на трибуні Верховної Ради і в ефірах його пропагандистських каналів”, – зауважила нардепка.
Тим не менше, Венедіктова, Малюська, Таран – одні із перших претендентів у відставку вже у вересні. Пишуть джерела різноманітних телеграм каналів, і зазначають – що саме на них і будуть далі опробовувати систему швидкої відставки і нового призначення, як це було у випадку з Аваковим.
Сама ж Венедіктова розуміє до чого йде справа і не так давно заявляла:
“У мене є гарна ідея законопроекту. У нас дійсно повинен бути незалежний генеральний прокурор. Президент повинен винести кандидатуру в зал, а парламент повинен підтримати цю кандидатуру, а зняти з політичних мотивів не може”, – сказала Венедіктова.
Генпрокурор запевнила, що законопроект у разі прийняття не діятиме на її каденцію.
“Я не себе буду цементувати, а вже наступного генерального прокурора. Думаю, що в принципі така ідея може бути підтримана”, – підсумувала Венедіктова.
Як би там не було, і телеграм канали і експерти- політологи зазначають, що у вересні нас чекає відставка Венедіктової, а вчора ми повідомляли з посиланнями про відставку і керівника Нацполіції. Тобто прогнози щодо зачистки силового крила – збуваються.
Як би там не було, керівництво МВС – тепер під контролем ОП.
16 липня Верховна Рада призначила Дениса Монастирського міністром внутрішніх справ. Того ж дня президент Володимир Зеленський взяв участь у представленні його в МВС, пише правник Віктор Чумак, для Gazeta.ua
Президент Зеленський хоче бути причетним до всього, призначення будь-якого міністра, керівника служби, суддів. Людина перебирає на себе практично всі повноваження в країні. Ну тоді буде за все відповідати.
Тепер знатимемо, Монастирський – це міністр Зеленського, Шмигаль – теж його прем’єр, як і решта міністрів. І бігають вони не до Шмигаля, а в Офіс президента.
Для того, щоб в МВС все поміняти, потрібно буде до пів року. Але запитання: хто визначатиме кадрову політику? Зрозуміло, що в цьому органі зараз всюди стоять люди Авакова, аж до керівників обласних управлінь. Монастирський – людина молода, не з системи. Він – політик.
Якщо захочуть почати міняти людей, це буде розбалансовувати всю систему. Міняти почнуть, але не Монастирський, а Єрмак, Татаров.
Зараз буде чотири міністра. Один міністр – це президент, потім міністр, потім керівник Офісу президента і заступник керівника ОП.
Ну, можливо, спочатку тиждень Монастирський поговорить із Аваковим, щоб дізнатися ситуацію. А далі буде бігати в ОП. Тому що там ухвалюють рішення. А хто там з ним буде розмовляти? Кожного разу президент? Ні. Буде Єрмак або Татаров. А скоріше за все Єрмак скине все на свого заступника. І Татаров фактично буде керувати міністерством.
Якби міністром призначили Татарова, це б викликало неабиякий спротив суспільства.
Із всіх депутатів фракції “Слуга народу” Монастирський, напевно, найсильніший на посаду міністра внутрішніх справ. Принаймні має достатньо теоретичної підготовки, добре теоретично розуміється на роботі правоохоронних органів. Зрозуміло, що практика сильно відрізняється від теорії. Але принаймні він знає, як повинні працювати. Питання: як будуватиме?
Проблема поліції, що слідчі, кримінальний блок взагалі не реформований. Ситуація складна.