Колеги Євгена Шевченка по фракції проявили активність у його захисті від засуджень і розлилися в повазі до його сміливості та самобутності.
Про це нардепка “СН” Єлизавета Богуцька написала у фейсбуці.
“Вчора дивилася Шустера. Мабуть, вперше за останні кілька років. Чекала, коли мій, прости Господи, колега Женя Шевченко розповість про свою зустріч із Лукашенком.
Він вчора багато наговорив, і у зв’язку з цим я тепер вважаю, що можу розповісти, як ми на фракції обговорювали це питання.
Напередодні, тобто в четвер, у нас відбулося засідання фракції “СН” у зумі. Першим розглядали інцидент із Шевченком. Спочатку домовилися, щоб не було базару, всі, хто хоче, записуються на виступ і чекають своєї черги. І так сталося, що я записалася дванадцятою чи тринадцятою у черзі. Чи ще далі.
І ось всі, хто переді мною виступав, за винятком Мар’яна Заблоцького, проявили активність у захисті Євгена від засуджень і розлилися в повазі до сміливості та самобутності Шевченка.
Мар’ян запитав у Євгена, чи знає він, скільки білорусів зараз сидить у тюрмах тільки за те, що виходили на акції протесту. Чи знає Женя, скільки людей не витримали тортур і загинули від травм у тюрмах? Чи знає, скільки залишилися інвалідами? Женя, звичайно, відповів, що це все казки західних ЗМІ.
Коли настала моя черга, я думала, що не зможу нічого сказати від злості, чесно кажучи. Особливо мене розлютив навіть не Женя, а виправдовування моїми колегами його зустрічі з Лукашенком. Виявилося (я про це раніше не знала), що Шевченко завдяки своїм тісним зв’язкам із білоруським посольством без документального зволікання відправляв у Білорусь наших дітей на трансплантацію органів. За що, звичайно, низький уклін. Благодійна діяльність будь-якого депутата заслуговує на повагу. Але до чого тут плазування перед диктатором-ізгоєм? Так ми можемо поаплодувати і ОПЗЖ за їхню поїздку в Кремль по “Супутник V”. Або за спробу домовитися про дешевий газ…
Я запитала Євгена, звідки у нього соціологічні дані про те, що 36% українців мріє бачити своїм президентом Лукашенка? І, звичайно ж, Женя – серед цих відсотків. За всіма дослідженнями наш президент набирає менше, але таки лідирує у рейтингу політичних діячів. Я жодного разу не бачила прізвища “Лукашенко” в жодному дослідженні рейтингових агентств. Це просто дикість: перебувати у фракції Зеленського, а мріяти бути у фракції Олександра Григоровича.
І так, я вважаю, що Шевченко має сам вийти. Без жодних винятків. Добровільно-примусово. На ідеологічних підставах.
Але ні. Виявилося, що він сам не хоче. Чекає, коли фракція проголосує. Я б ще зрозуміла таку позицію, якби він був списочником, бо відразу позбувся б мандата. А так це схоже на шантаж у розрахунку, що за виключення не набереться голосів і тоді він зможе диктувати умови щодо зовнішньої політики. Женя запевнив усіх, що він культурний, не такий, як Дубінський чи Лерос, і не поливатиме своїх колишніх колег брудом, якщо його виключать…
Скажу чесно: вчора я абсолютно підтримала Леоніда Кравчука. Молодчина. Сказав те, про що і я думаю: якщо член президентської фракції, знаючи позицію президента, знаючи про постанову ВР про невизнання виборів у Білорусії, знаючи про те, що з політичних друзів у бацьки залишився тільки Путін, самостійно їде до диктатора, тисне йому руку і плазує перед ним, то він має вийти з “СН” і увійти до ОПЗЖ. Або взагалі скласти мандат, оскільки увійшов до парламенту за рахунок Зеленського.
Додала б тільки, що, може, й справді створити окрему фракцію любителів диктаторів”.
