Російські десантники з 11-ї окремої десантно-штурмової бригади прийняли рішення «взяти» село Іванівське, розташоване поблизу Бахмута, до президентських виборів у Росії, додаючи напруження на вказаній ділянці фронту. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко передбачає збільшення штурмів на цьому фронті після Нового року.
У своєму каналі в Telegram Коваленко вказав на тенденцію до конфліктів та розділення різних видів військ у російській армії.
«На 1 грудня, 11-ту ОДШБр вивели зі складу 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу, і разом з 56-ю і 83-ю ОДШБр включили до складу формування ВДВ для централізації управління десантними військами», — пише експерт.
Російська десантна служба зараз спробує відокремити себе від інших родів військ «сухопутників» і перетворитися на щось подібне до незалежного формування з власним командуванням у складі Збройних Сил Російської Федерації, розповідає Коваленко, додаючи, що серед російського командування розпочався новий «розпил» бюджету.
«І саме Іванівське для командування ВДВ є місцем, де вони можуть показати ефективність даної концепції. Тобто, швидке захоплення села в першому кварталі 2024 буде для ВДВ пріоритетом, і заради доказу живучості даної концепції, але, в першу чергу, за можливість отримати більше «корито», вони готові стерти 11-у ОДШБр з далекого Улан-Уде у «нуль», але домогтися результату у максимально стислі терміни», — зазначає експерт.
Разом з тим, окупанти почали втрачати позиції в районі Іванівського, тому «особливої опори у десантури в цьому напрямку не буде».
«Отже — і результат буде досяжний тільки великою кров’ю», — вважає Коваленко.
Тому взяття Іванівського для командування ВДВ стає справою принципу, і вони не пошкодують «м’яса», щоб ним закидати і взяти село до президентських виборів у Росії, впевнений Коваленко.
«А тому наших хлопців після Нового року в районі Іванівського може очікувати просто дикий набіг смугастого «м’яса», — попередив Коваленко.
Разом з тим, підкреслив експерт, всередині російської армійської структури почалася боротьба «за корито» не просто між видами Збройних сил, моряками, сухопутниками і авіацією, а й внутрішній поділ родів військ».
Нагадаємо, нашим військовим важко і в Мар’їнці. За словами екс-командира «Айдара» Євгена Дикого, українські війська контролюють не більш ніж 20% руїн міста — щоб дати час облаштувати другу лінію оборону
Українські війська контролюють менше як 20% руїн Мар’їнки, оборону утримують на північних і західних околицях, вказав екс-командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий.
За його словами, Збройні Сили України пристосовуються до обставин у Мар’їнці з метою «виграти час».
«У Мар’їнці ми чіпляємося буквально за околиці міста. Ми чіпляємося за останні 20% руїн Мар’їнки. Наскільки я можу судити — ми просто виграємо там час, поки буде добудовано другу лінію оборони», — сказав військовий.
Мар’їнку доведеться покинути, зазначив Дикий. Але вийти з міста можна двома шляхами: на добре облаштовану другу лінію оборони чи вийти з неї і, за словами військового, «бігом окопуватися, одночасно відступаючи».
«Будемо чесні: так було, коли виходили з Бахмута», — відповів він, назвавши такий сценарій «вкрай небажаним і ризикованим».
«Бо насправді Мар’їнка так розташована, що якщо там саме «прорвуть», а не посунуть фронт, то звідти пряма дорога на Курахове, а з Курахового взагалі відкривається оперативний простір — там потенційно можна завдати серйозних ударів по наших тилах, поставити під загрозу Костянтинівку, Слов’янськ… взагалі основну частину Донецької області, яка зараз під контролем України. Цей сценарій розуміють і наші, і ворожі генерали», — зауважив Дикий.