Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що Україна має законне право захищатися і може “використовувати силу за межами своїх кордонів”.
Про це повідомляє видання Sky News.
Відповідаючи на запитання щодо сьогоднішньої атаки безпілотників на Москву і про те, чи має Україна право атакувати російську територію, Клеверлі сказав, що не буде робити припущень про суть атаки.
Однак він додав, що Україна має “законне право захищати себе”.
“Вони мають законне право робити це в межах своїх кордонів, але також мають право використовувати силу за межами своїх кордонів, щоб підірвати здатність Росії направляти силу на саму Україну”, – зазначив британський міністр.
За словами Клеверлі, “легітимні воєнні цілі” за межами кордонів України є частиною її самооборони.
“Ми повинні це визнати”, – наголосив він.
Проте, не усі іноземні лідери, що надають Україні зброю, дотримуються такої ж позиції. Так канцлер ФРН Олаф Шольц підтвердив позицію, відповідно до якої західна зброя, що надається Україні, має використовуватися з метою захисту на території нашої держави. Про це Шольц сказав у Таллінні на спільній з лідерами країн Балтії пресконференції.
«Росія напала на Україну, тому Україна має право захищатися. Ми також підтримуємо Україну зброєю. Не тільки Німеччина і США роблять це, так роблять багато інших країн. Водночас зрозуміло, що зброя, яку ми постачаємо, має використовуватися лише на території України… Вона призначена для оборонного використання на українській землі», – підкреслив німецький канцлер, відповідаючи на запитання про можливість перенесення бойових дій на територію Росії.
Своєю чергою прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас нагадала, що відповідно до Статуту ООН кожна країна має право на самооборону: «Це означає, що країна повинна мати засоби захисту. Це означає, що Україна може використовувати ту зброю, яку їй дали. Україна не має бажання вдиратися в Росію. Це абсолютно зрозуміло. Тут є агресор і жертва».
Глава уряду Латвії Кріш’яніс Каріньш наголосив: «Абсолютно зрозуміло, що Україна не збирається нападати на Росію. Україна прагне захищати власну державу».
Водночас прем’єрка Литви Інгріда Шимоніте зауважила, що «досить дивно думати, ніби війна точиться виключно на окупованій території, отже іноді трапляються інциденти на власній території (країни-агресора – ред.)».
Вона також прокоментувала очікування України стосовно липневого саміту НАТО у Вільнюсі.
«Жодній країні, яка має приєднатися до Альянсу, не можна просто відмовити. Але йдеться про конкретну ситуацію, про умови. Зараз в Україні йде гаряча війна. Звичайно, було б дуже прикро, якби результат Вільнюського саміту можна було прочитати як перемогу Росії, перекривши Україні шлях до НАТО. Важливо, щоб учасники саміту знайшли правильні слова та вказали правильний спосіб віддати належне цьому», – сказала політик.
Шимоніте також висловила сподівання, що демократичний Захід ніколи не звикне до жахливих образів війни. І ніколи «не впаде у втому, допомагаючи Україні боротися з російським імперіалістичним безумством; інакше РФ пошириться ще далі в Європу». Євроатлантична спільнота, за її словами, має зрозуміти, що Росія готується до тривалого протистояння з НАТО та демократичним світом, тому вкрай важливо зміцнювати безпеку Альянсу, посилювати обороноздатність і спрямовувати для цього належне фінансування.
«Нова геополітична ситуація та загроза з боку Росії означають, що ми більше не маємо розкоші рухатися поступово. Рішення мають прийматися швидко і сміливо», – наголосила Шимоніте, додавши, що це особливо актуально для країн Балтії.
