Цього тижня у Вільнюсі відбувся саміт НАТО. Україна отримала вагомі результати від цього саміту. Наступний саміт Альянсу, що відбудеться у Вашингтоні, буде для України переможним.

Таку думку висловив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов.

“Ми дуже багато отримали від цього саміту. Звичайно, хотілося б, як завжди, більше, але навіть те, що ми отримали, — це велика перемога для нас, нашого народу, нашого президента”, — сказав Данілов.

Глава українського МЗС – Дмитро Кулеба, заявив, що за підсумками вільнюських зустрічей не влаштовує тільки один момент: що в самому тексті комюніке немає чітких слів, що Україну або запрошують до членства, або, умовно, “запросимо Україну завтра”. Данілов Погодився з міністром МЗС України щодо результатів саміту.

“Я згоден зі своїм колегою, в його трактуванні цього питання. Однак я впевнений, що наступний саміт, який відбуватиметься наступного року в США, буде максимально переможним. Ми докладемо до цього максимум зусиль”, — зазначив Данілов.

Вся пророблена робота аби мати успішні результати від саміту НАТО – це спільні дії всього українського суспільства, а не тільки завдання якогось окремого міністра.

“Це велика робота, якої не треба боятися, тому що у світі немає нічого неможливого”, — наголосив він.

Данілов акцентував: у НАТО дуже ретельно ставляться до багатьох сфер життєдіяльності країни, яка є членом блоку. Адже НАТО — не просто військовий союз, а спільнота, учасником якої може бути демократична країна, з відповідним судочинством і багатьма іншими критеріями, за якими Україні “треба працювати, трансформуватися, аби відповідати усім високим стандартам, які є в країнах НАТО”.

Нагадаємо, 11-12 липня у Вільнюсі (Литва) відбувся саміт НАТО, на якому було засновано Раду Україна — НАТО. У першому засіданні Ради взяв участь президент України Володимир Зеленський. 11 липня главами держав і урядів країн НАТО було затверджено Вільнюське комюніке, в якому закріплено, що Україна буде членом Альянсу, і вступ відбуватиметься без Плану дій щодо членства в НАТО, а за пришвидшеною процедурою.

Водночас не дивлячись на те, що для України зробили пришвидшену процедуру вступу та заснували Раду Україна-НАТО, результати саміту задоволили не всіх. У США дорікають гальмуванням базових очевидних рішень.

Зараз говорять про доволі спірні результати саміту від якого, з огляду на реальну безпекову ситуацію, очікувалось дещо більше навіть у базових питаннях безпеки.

Американський авторитетний безпековий аналітик Джон Дені дорікнув, що питання розміщення на східному фланзі передових сил НАТО Enhanced Forward Presence (eFP) залишається недостатнім, а їх розширення гальмується. Наприклад, Канада взяла на себе зобов’язання розмістити у Європі ще 2200 військових, але строк виконання – до 2026 року. Й поточні сили eFP об’єктивно не можуть виконати своє завдання у випадку повномасштабної війни з РФ.

Наступний момент – виконання країнами Альянсу базового зобов’язання із витратою 2% від ВВП на оборону. У Вільнюсі країни задекларували розглядати цей рівень, як мінімальний, а не цільовий показник. Аналогічне зобов’язання члени НАТО оголосили на саміті 2014 року в Уельсі. Тобто ніяких змін за дев’ять років не відбулось, а вихід на рівень 2%, який є обов’язком у багатьох країнах займе роки.

Також автор дорікає те, що затвердження реальних планів оборони вкрай формалізовано. Наприклад, під час саміту у Вільнюсі лідери країни затвердили нові оперативні плани, але вони об’єктивно були готові ще наприкінці весни 2022 року та погоджені міністрами оборони у червні 2022 року. Тобто для їх затвердження вже готових рішень знадобилось понад одного року.