Російські пропагандисти твердять, що вони в Часовому Яру мають успіх: вони активно атакують і руйнують місто. Проте, незважаючи на різні штурми, насправді їхні дії не приносять успіху. За словами військовослужбовця ЗСУ та політолога Кирила Сазонова, справжній успіх полягає в культурних програмах: багато росіян масово відвідують «концерт до Кобзона» без черги та оплати. Українські військові підтримують цю ініціативу, а тих хто не хоче користуватись «квитком» ЗСУ беруть в полон.

За даними військовослужбовця ЗСУ, російські загарбники працювали у невеликих групах протягом двох тижнів, намагаючись оточити або просунутись до позицій. 17 травня розпочався великий штурм, в якому вони використовували техніку та десант, але так і не змогли прорватися до міста та були знищені.

Також були стрілецькі бої на околицях у мікрорайоні Канал, який є найближчим до Бахмута, але всіх окупантів також було знищено, – підкреслив Кирило Сазонов.

За його свідченням, одного дня артилерія та далекобійні ракети ефективно обстріляли позиції окупантів, що призвело до серйозних збитків та паніки в їхніх лініях.

Зі свого боку, окупанти використовували РСЗВ «Град» проти бійців ЗСУ з такою силою, що вони жартували про те, що можуть навіть викликати поліцію, вважаючи, що їх хтось намагається вбити.

У реальності, штурми у Часовому Яру відбуваються безперервно – як удень, так і вночі. Їхня інтенсивність може варіюватися, але поки що вони не приносять успіху.

Президент України Володимир Зеленський нагородив навіть нашу 41 бригаду, тому що ворогу не вдається взяти Часів Яр, – сказав військовослужбовець ЗСУ.

Сазонов додав, що 41 бригада перейшла у Часів Яр з Куп’янська. В останні дні березня – на початку квітня хлопці заходили відразу в окопи, в бій і на позиції, хоча їм казали, що тиждень – два – і Часів Яр впаде, а потім – що в росіян є завдання – до 9 травня його взяти.

Як бачите, Часів Яр – українське місто в українському Донбасі – не здається. Але руйнують його дуже сильно і КАБи, і ракети, і «Гради», і артилерія. Місто насправді зникає вулицями, – наголосив Кирило Сазонов.

Під час штурмів українським військовим вдається брати в полон окупантів. Але вони ніколи не розголошують, що у них все гаразд, як твердять російські пропагандисти. Навпаки, вони виражають жаль, пояснюючи, що були змушені або обіцяли стояти на блокпостах, але потрапили у гарячі точки.

У Часовому Ярі проти бійців ЗСУ діють різні підрозділи з різним рівнем підготовки та забезпечення. Тут є мобілізовані військові, які мають обмежене забезпечення та обладнання. Є також ветерани, досвідчені у бою бійці, які становлять серйозну загрозу. Додатково діють десантні війська, склад яких складають молоді, добре підготовлені бійці, які також є важким противником.

А забезпечення завжди залежить від командира підрозділу: є ті, в кого все напрацьовано, а є ті, на кого всім байдуже.

Кирило Сазонов стверджує, що дійсно на Часів Яр кинули найсильніших, наймотивованіших, найпотужніших і найбільш підготовлених бійців, аби взяти місто, але й серед бійців ЗСУ дехто вже воює два роки, а хтось – ще з часів АТО.

Часів Яр не візьмеш кількістю людей. Потрібні нормальні військовослужбовці. Так, росіяни перекидали сюди, здається, 80 десантну бригаду, але ми працюємо над тим, щоб вмотивованих і підготовлених бійців у противника ставало дедалі менше, – підсумував військовослужбовець ЗСУ.